Неймовірна сміливість та сила духу! Дев’ять днів боєць ЗСУ провів в повному оточення в Авдіївці, втратив найближчого побратима і став хрещеним батьком його сина. Історія 31-річного Павла з Рівного вразила українців.
Наприкінці 2022 року він перевівся до лав Національної гвардії. За його словами, там, де він служив раніше, доводилося охороняти злочинців, тепер — він захищає рідну землю від ворога.
“Перший мій напрямок — це Авдіївський. Брав участь у боях в самому місті Авдіївка. Ситуація була дуже важка, було вкрай складно підтримувати нас суміжниками, оскільки доступу до нас не було. На третю добу на позиції ми вже перебували в оточенні, в оточенні ми перебували дев’ять днів і виходили двома групами з оточення боєм. Думки були повернутися до сім’ї, додому, вийти з того котла”, — згадує Павло.
Постачання було неможливим: не евакуйовували поранених, не підвозили боєкомплект, їжу чи воду, пригадав боєць. Серед бойових втрат були і його побратими. Один з них — з позивним Серж — був бійцю особливо близький. Павло хрестив його сина Дмитрика. Самого Сержа евакуювати не вдалося. Його тіло досі не передали.
“Друга моя ротація — це був Покровський напрямок. Кулеметник завжди був у пріоритеті у ворожих дронів, піхота з важким озброєнням є у пріоритеті на знищення. Буквально упродовж години влетіло три російські дрони у бліндаж із зарядами від РПГ на оптоволокні. Так вони полювали на нашу позицію”, — згадав військовий.
Читайте також:
▪️У мене шматочок Донецька в оці: ось так жартівливо захисник на псевдо Пірат розповідає про поранення, яке отримав під час бою на межі Запорізького та Донецького напрямків. Тоді його разом з побратимами атакував ворожий дрон. Уламками йому пробило око, плече та ступню.
▪️За 34 місяці проведені у російському полоні мріяв поїсти українського борща. Анатолія Пляшник – 59-річний бойовий медик з Полтавщини. Чоловік служить ще з 2017-го року. До 2020-го був у 10-й гірсько-штурмовій бригаді, потім перевівся у 36-у бригаду морської піхоти. На початку повномасштабної війни захисник потрапив у неволю.
