У популярного месенджера Telegram з’явилося нове суперечливе відношення. З одного боку, компанія виступає проти законодавства Європейського Союзу про контроль за приватними повідомленнями користувачів, а з іншого — мовчить і не протидіє подібним заходам в Росії.
Заборона на надання послуги Chat Control в ЄС, яка має застрягнути на етапі розгляду питання в Європейському суді, викликала негативну реакцію з боку керівництва Telegram. Українського походження Павло Дуров заявив, що цей закон підкопує основні принципи конфіденційності та приватності у мережі.
Фактично, Telegram проявляє стабільну позицію у захисті інтересів своїх користувачів в умовах, коли граничать із порушенням основних прав людини. Проте, коли мова йдеться про реакцію на схожі заходи в Росії, тут стоїть вже інша картина.
У 2018 році Роскомнагляд застосував схожий принцип перехоплення приватних чатів під контроль спецслужб, проте Telegram, несмотря на обговорення цього питання серед інших месенджерів, проігнорував такі дії Росії. Як наслідок, з яру репресивного заходу, яким є карантин для російських користувачів у доступі до Інтернету, Telegram мовчав.
Таким чином, виходить, що месенджер обирає собі сфери, де вони вважають норми відношень відповідними для свого бізнесу та забезпечення захисту. Однак такий підхід відразу породжує питання — чому Telegram вибирає унікальні позиції тільки у відношенні до одних держав, і чому не реагує на аналогічні ситуації в інших країнах.
У світлі цих обставин постає нагальна потреба у регулюванні та засадах діяльності месенджерів на міжнародному рівні. Тільки спільні досягнення з урахуванням прав людини та принципів приватності можуть стати запорукою стабільного та безпечного інтернет-простору.
