“Якщо ми захищаємо Україну, то ми захищаємо і Європу”, — пояснює своє рішення приїхати до України та воювати проти загарбників 28-річний Брандон Ніколя з Франції.
“Коли я побачив, як президент Зеленський звернувся до іноземців із закликом приїжджати боротися за Україну, я відразу прибув сюди. Зробив це для того, щоб захистити народ України: дітей, батьків, людей похилого віку. Якщо ми захищаємо Україну, то ми захищаємо і Європу”, — каже Брандон.
Став на захист України ще у березні 2022. Воював в Київській та Харківській областях. 4 грудня від кулеметної черги отримав поранення тулуба і ноги в Новоселівці Луганської області. Тоді троє бійців загинули і троє отримали поранення.
Зі слів Брандона, відтоді лікується у різних лікарнях України. До Кропивницького на реабілітацію потрапив у червні цього року.
“У кожній лікарні кажуть по-різному. В Полтаві говорили, що через пів року все буде добре і я вийду з лікарні. У Польщі мені хотіли повністю ампутувати ногу, у Львові український лікар теж казав про це. Кропивницький травматолог вважає, що мої поранення невиліковні”, — каже військовий.
Зі слів військового, готовий на ампутацію та протезування ноги, аби міг ходити без милиць та говорить, що хоче повернутися на фронт. “Я залишусь тут, поки не помру. Я військовий, це моя робота. Я служив у французькій армії, я не боюся, я розумію всі ризики”.
Тако француз каже, що вірить в перемогу України та мріє залишитися в Україні.
Читайте також:
▪️“Я трохи застарий для десантників, але бути корисним та робити щось, щоб скоріше вигнати нечисть з землі – нормально”, — так про свою роботу говорить 58-річний військовослужбовець НГУ Володимир Валявський з Чернівців.
▪️“Наші, коли зайшли – такі замучені, такі втомлені, бородаті, брудні, але такі рідні”, — пригадує день, коли дізналась про звільнення Херсона Наталія. Жінка з двома дітьми прожила в окупації вісім місяців.