У війську Наталя Кузьменко служить бойовою медикинею на псевдо “Пупсик”. До ЗСУ долучилася ще влітку. Після того, як втратила на фронті свого 18-річного сина, якого 2,5 роки вважали безвісти зниклим.
“Для матерів, якщо безвісти зникла дитина — це дуже великі муки. Ти не знаєш, де він, шукаєш в полоні, невідомість. Вони йдуть захищати нашу Україну, наш народ, щоб ми були вільні, сильні й незалежні”, — сказала Наталя.
Сергій Кузьменко з дитинства мріяв стати захисником. Останні роки школи вчився у військовому ліцеї, а коли закінчив одразу підписав контракт із 95 ОДШБр. Мати хлопця розповідає, два з половиною роки про сина нічого не було чути, його вважали безвісти зниклим. А потім повідомили, Сергій загинув 24 серпня 2022 року на День Незалежності України.
“Бажання помсти у мене немає, я просто хотіла спробувати як це мій син пройшов ці муки і я зрозуміла його, коли пішла в армію. Я теж себе там знайшла, там усі як велика сім’я”, — сказала Наталя.
Після смерті сина Наталя не змогла залишитися осторонь, теж пішла служити, хоч у неї і залишилися дві дочки. Доки вона на фронті, їх доглядає старша сестра — Катерина. Служить Наталя Кузьменко на Сумщині. Надає невідкладну допомогу пораненим захисникам на полі бою й доправляє їх до точки евакуації. Не може без своїх побратимів, розповіла бойова медикиня. Доки в Україні війна, буде там і вона.
