2 січня водій автобусу Андрій Мірошніченко разом із пасажирами потрапив під російський обстріл. Чоловік із пораненнями обох ніг вивіз людей із небезпеки. Відтоді близько місяця лікувався, переніс дві операції.
“Нічого ж не передбачало. Газу додав, почав тільки проїжджати їх. І такий хлопок. Автобус підстрибнув. Чую, ноги запекло, скло посипалось. Пасажири кричать: “Відкрийте двері, ми вийдемо”. Я кажу: “Ні, тікаємо звідси. Я теж поранений. Уходимо!” Ще в дзеркало подивився — там же паніка. Думаю, треба рятувати людей”, — ділиться Андрій.
Через ворожий удар постраждав не лише Андрій, а ще 5 пасажирів, яких він віз. Чоловік згадує, як побачив власні поранення сказав їм, щоб викликали швидку. Проте, сам в цей момент не припиняв їхати, бо каже, якби лишилися, міг би бути ще один приліт.
“На моєму місці будь-який водій це зробив би. Врятував би пасажирів. Тому що ми за них відповідаємо, за пасажирів. Будь-який водій це б зробив. Пекло ноги, але що робити? Треба було рятувати пасажирів”, — додає чоловік.
За місяць у лікарні чоловіку зробили дві операції. А ще Андрія нагородили медаллю “За жертовність і любов до України”.
“Дві ноги поранені, ліва — не сильно, вже майже зажила там. А права — вирвана гомілка. Зверху також є осколок, діставали з ноги вище коліна. Три дні лежав. А потім друга операція, вже пересадка шкіри на рану. Чекаю, поки загоїться”, — згадує водій.
Після повного одужання Андрій Мірошніченко понад усе прагне повернутися до роботи, якою займався 10 років і возити пасажирів у Херсоні.
