На фронті загинув військовий медик із Тернопільщини Володимир Мартинюк. Чоловік поліг, виконуючи бойове завдання. Вдома на нього чекали батьки, брат та дідусь із бабусею.
Володимир був випускником місцевого навчального закладу. Його знали як розумного, щирого та життєрадісного хлопця, який завжди допомагав іншим, підтримував молодших і мріяв про велике майбутнє. Він поспішав жити, встигнути здійснити свої плани та мрії.
«Такий ще юний… Йому ще жити й жити… Тепер він там, де немає ні болю, ні печалі. Дякуємо Тобі, наш Герою, за найцінніше — за життя, яке ти віддав за нас», — пишуть у рідному селі загиблого.