Від полярника — до штурмовика, від тяжкого поранення — до повернення на край світу. Харків’янин Юрій Лишенко, якого друзі клічуть просто Юр’їч, працював у найсуворіших куточках планети — Арктиці та Антарктиді, а після початку повномасштабної війни, пішов боронити Україну. На фронті чоловік отримав важке поранення, але повернувся до Антарктики на протезі.
На фронті Юрій командував групою штурмовиків і пережив страшне – ворожа міна влучила прямо в окоп, де він перебував. Дивом вижив, але частину ноги довелося ампутувати. «Тепер я антарктичний пірат: з однією ногою та пінгвіном на плечі», – жартував Юр’їч ще в лікарні, коли тільки починав відновлення. І вже тоді знав: повернеться до Антарктики. І він це зробив.
До війни Юрій Лишенко був одним із найдосвідченіших українських полярників. На його шляху були три річні експедиції, а у 2021 році саме він допомагав готувати український криголам «Ноосфера» до першого рейсу.
«Юр’їч – людина, яка завжди брала на себе найбільш відповідальні завдання. Він не тільки знає всі тонкощі дизельного обладнання, а й вміє вирішувати будь-які проблеми, які виникають на станції. Коли у 2022 році ми міняли дизелі на нові, економічніші, саме він відповідав за весь процес», – розповідає його колега-полярник Андрій Зотов.
Але коли почалося повномасштабне вторгнення, Юрій, щойно повернувшись з Антарктики, вирішив: його місце – на фронті. «Мені було 50, я міг залишитися в тилу, але якби я так зробив, то не зміг би потім дивитися в очі самому собі», – пояснює Юрій.
Після важкого поранення на фронті і кількох операцій, довгих місяців реабілітації Юрій навчився ходити на протезі. Але просто пересуватися – це було недостатньо для нього. «Я сказав собі: ти або повертаєшся на станцію, або це не ти», – розповідає він.
У лютому 2025 року Юрій здійснив свою мрію – разом із сезонною експедицією вирушив на станцію «Академік Вернадський». «Я знову тут. Знову з дизелями, знову серед цих неймовірних краєвидів, пінгвінів і людей, які стали мені сім’єю», – каже він.
